Simulation Of Conscience

Карта пересувань у часі та просторі.


Previous Entry Поділитися Next Entry
Неримоване
Портрет
zovsimplus
 Я хочу читати тобі вірші. Нехай навіть і не свої, нехай не напам'ять, неважливо. Я хочу читати і бачити твої очі. Чи хоча б чути твоє дихання у слухавці, відчуваючи незриму та явну твою присутність. Попри все.

Я хочу читати тобі вірші, аби ти чула у верлібрах, у моєму збитому диханні, у цій непоставленій дикції усе те, чого не перекажеш словами, не назвеш і не висловиш. Через те, що воно і назв немає. Хоча, до чого тут назви?

Я хочу читати тобі вірші. 

  • 1
мені соромно признатися, але я тебе зафрендила через те, що ти дуже схожий на одного мого знайомого....і зовнішньо, і словами

Чого тут соромитися?
Ми дійсно схожі? (:

))) ну, з ним у мене все складно))

Не знаю, наскільки це "дивніше", але цікавіше точно)))

ггг))) маю надію, що ти не записав мене точно в ексцентричні особи)))

бути ексцентричною - це не гіша позиція з можливих))
але знайомому передавай привіт. якщо він справді схожий на мене, то я відчуваю, що живеться йому нелегко)))

добре)
якщо комусь і живеться нелегко, так це мені))

пс: так приємно було бачити твій аватор у френд-стрічці, який ти змінив :ррр )))

Насправді, нелегко живеться всім. І у цьому свій см-кайф))
А щодо аватарки - дякую, звісно, за незаслужений комплімент)))

у тебе дуже мелодійно виходить писати. так, мелодійно можна не лише говорити.
сподіваюся, це цінують

Мені залишається теж сподіватися на це )

  • 1
?

Log in