Simulation Of Conscience

Карта пересувань у часі та просторі.


Previous Entry Поділитися Next Entry
Вдихаючи грудень
молодість
zovsimplus

..залишиться по тому? По тому залишаться спогади, сотні несказаних слів і нерозпізнаних натяків. І розірвані ночі, і застелені нашими сіро-синіми знаменами ранки, і аромат кави у твоєму волоссі, і тремтливий сигаретний дим над містом моєї мрії, і прогулянки нічними курортами, якими б не курортними вони не були, і твій фортран, і мій коньяк, і музика, якою ми ділилися, наче останнім, що у нас було, і прізвисько, видумка, тепла, наче нічні обійми, і фільми, які дивилися ми разом, і вечері, які ти готувала, і пристрасть, якою, наче камуфляжними смугами - кораблі, ми розрізали вечора і ночі, і обійми, які зігрівали і запалювали, і поспішні поцілунки, і мовчазний телевізор, і ліхтарі, і гойдалки, і твоє дихання на моєму плечі, і твої долоні, теплі і ніжні, турботливі, пристрасні, долоні, які принесли мені так багато тепла, і які принесуть ще достатньо болі самою лише згадкою про них.

Ми давали обіцянки самі собі і одне одному, давали десятки разів - і сотні разів порушували, переступали червону стрічку, яка окреслила ділянку, ділянку, де ми створили нетривкий вирій. Виходили за межі, ламаючи алгоритми і зраджуючи зрадників, але поверталися назад. І ця осінь, від теплих піщаних дюн повз газетні статті, через чорну каву і жовтіюче листя, до першого снігу і морозу на твоїх щоках.

Ми ще потраплятимемо у повітряні ями, залишені присутністю у житті одне одного. Ми ще будемо плутати імена, паролі і явки, натикаючись на хвилі знайомого аромату, на ракурси і сцени, речі і спогади.

Я ніколи тебе не забуду. Ні, навіть не так - я завжди тебе пам'ятатиму.


  • 1
відчула
аж дух захватує

навіть завжди-швидкоплинне. а може й ні.

  • 1
?

Log in